Захист перелітних птахів та середовища їх існування на Поліссі

Захист перелітних птахів та середовища їх існування на Поліссі

Текст від Занне Лабушагне.

Зі зміною пори року на величезних заболочених землях, болотах та лісах Полісся починається міграція кількох ключових видів мігруючих птахів на південь. Полісся є однією з найбільших в Європі ділянок непорушених водно-болотних угідь та одним з найважливіших місць для перелітних птахів, зокрема куликів та водоплавних птахів. Щороку навесні в цьому районі тимчасово збираються сотні тисяч свища та брижача, а також понад 20 000 особин грицика великого.

Для того, щоб ефективно захистити біорізноманіття на Поліссі, нам потрібно краще зрозуміти, де воно зосереджене, та загрози, з якими стикається дика природа регіону. Ця зростаюча база даних визначає наші заходи щодо збереження та формує обґрунтовані рішення; сприяє виявленню територій, які потребують поліпшення охоронного статусу або їх розширення та кращих зв’язків між заповідними територіями. За покращенням знань цього регіону стоїть віддана команда експертів, яка невтомно працює в часто складних умовах, щоб допомогти захистити Полісся.

Станція кільцювання в Турові, центр для вивчення перелітних птахів

Понад 20 років тому у самому центрі Полісся Павло Пінчук заснував Туровську кільцювальну станцію на березі річки Прип’ять. Орнітолог з APB-Birldife Білорусь і пристрасний натураліст, протягом останніх двох десятиліть він проводив більшу частину своїх днів, кільцюючи, рахуючи та вивчаючи птахів у цій місцевості.

Спостереження Павла та орнітологів з Інституту зоології (Національної академії наук Білорусі) у Турові виявили зміни чисельності та різноманітності птахів у цій місцевості – інформацію, яка допомагає виявити місця існування та загрози, що вимагають термінових природоохоронних дій. Робота, що проведена в Турові, також допомагає нам краще зрозуміти потреби видів, у яких відбувається зменшення популяції. Щороку група волонтерів вирушає до Турова, щоб допомогти у кільцюванні –  чудовому прикладі місцевої спільноти, яка бере участь у захисті Полісся.

Місце для баранця великого

Саме в Турові минулого року відбулося перше мічення баранця великого в Білорусі, що відкрило рідкісну можливість зазирнути в захоплюючу картину міграції цього зникаючого виду. Прикрашені плямками та смужками баранці великі – це  кулики, які проводять теплі місяці на Поліссі, де збираються на токах для гніздування. Завдяки зусиллям Павла ці важливі місця зараз захищені охоронними зонами радіусом 300 метрів, щоб зменшити турбування птахів, але останні дані свідчать про те, що охорони лише токовищ може бути недостатньо.

З 2019 року в регіоні було закільцьовано понад сотні особин баранця великого, і на одинадцяти з них команда Туровського кільцевого пункту встановила передавачі, що надають важливу інформацію про їхні міграційні шляхи. Попередні дослідження показали, що баранці пролітають до 6000 кілометрів без зупинки, досягаючи швидкості до 165 кілометрів на годину. Незабаром після початку роботи Павла в Турові у Габоні на західному узбережжі Африки було виявлено баранця великого, якого закільцьовали на Поліссі, за 6000 кілометрів від місця, де його спочатку відмітили. Як зазначає Павло, “щоб пережити цю чудову подорож, потрібна підготовка – місця багаті їжею та мінімум турбування, щоб набратися сил для їх перельоту”. Наша команда наполегливо працює над тим, щоб такі території існували та зберігались на Поліссі.

Слабші весняні повені зменшують кількість птахів

Полісся не вбезпечене від згубних змін, що впливають на біорізноманіття по всій земній кулі – за останні кілька років спостерігались менші, ніж звичайно, весняні повені з рівнем води в середньому на два метри нижче норми в 2020 році. Засушливі роки зумовили пожежі у великих ділянках заплав у квітні минулого року, в тому числі одне із двох відомих токовищ баранця великого в цьому районі. Команда з Турова вважає, що ці фактори можуть бути причиною зменшення чисельності баранця великого, які були відмічені за останні кілька років.

Спортивне полювання також додає загрози баранцю великому, оскільки його плутають із баранцем звичайним (бекасом), який є дичиною (дозволеним для полювання видом). Поряд з науковими дослідженнями Павла з Турова, команда проекту “Полісся – дика природа без кордонів” також подала рекомендації Міністерству лісового господарства Білорусі щодо зміни умов полювання на баранця звичайного, щоб уникнути областей та сезонів, коли його можна сплутати з рідкіснішим родичем. Крім того, такі історичні загрози, як зміна водного режиму на Поліссі, спричинили зміну або знищення важливого середовища існування таких видів, як баранці. Команда проєкту “Полісся – дика природа без кордонів” також планує відновити понад 6000 гектарів боліт, що поверне до життя великі масиви важливих середовищ існування.

Занн Лабушань - координатор комунікацій у ФЗТ.

Цей проект є частиною Програми захисту природних ландшафтів (Endangered Landscapes Programme), що перебувають під загрозою зникнення, і фінансується з коштів благодійного фонду Лісбет Раусинг і Пітера Болдуіна «Аркадія». Проект координується Франкфуртським зоологічним товариством і реалізується у співпраці з Українським товариством охорони птахів, APB-BirdLife Belarus і Британським орнітологічним фондом.