Перемоги Полісся у 2025 році: нові досягнення для довготривалого збереження природи
Ще один рік наполегливої роботи зі збереження природи Полісся залишився позаду. На жаль, обставини нашої діяльності залишаються незмінними - Україна й далі перебуває у стані війни, що значно ускладнює природоохоронну діяльність. Та навіть за цих умов нам є чим пишатися — чимало досягнень є важливими не лише в короткостроковій перспективі, а й для майбутнього охорони дикої природи Полісся.
Відновлення водно-болотних угідь в Україні: початок польових робіт!
Минулого року ми й далі тримали фокус на відновленні водно-болотних угідь Українського Полісся, зокрема в Чорнобильському біосферному заповіднику та Рівненському природному заповіднику. На початку року важливим моментом був старт базової оцінки гідрологічних умов на ділянках відновлення. Паралельно з існуючою мережею моніторингу на Поліссі ми вперше встановили кілька автоматичних вимірювальних пунктів, обладнаних сучасними технологіями – дайверами (п’єзометрами). Моніторинг триватиме щонайменше десять років і надасть дані, які дозволять оцінити ефективність відновлювальних заходів та ухвалювати зважені рішення в майбутньому.
Водночас проводились інженерні планування та оцінка впливу на довкілля для підготовки відновлювальних робіт на пріоритетних ділянках загальною площею понад 13 000 гектарів. Інженерні плани з відновлення торфовищ і заплав у Чорнобильському біосферному та Рівненському природному заповідниках на даний момент перебувають на етапі проходження державних експертиз. Згідно з поточним прогресом, початок будівельних робіт запланований на третій квартал 2026 року.
Паралельно ми визначили ще дві додаткові ділянки відновлення в Рівненському та Древлянському заповідниках. Наукові обґрунтування для цих територій розроблені й затверджені науково-технічними радами обох заповідників, а початок проведення природоохоронних заходів в рамках Планів відновлення гідрологічного режиму цих територій запланований на 2026 рік. Ділянка в Древлянському заповіднику є особливо складною: частина території розташована в межах Зони безумовного відселення в Житомирській області, відтак забруднена радіонуклідами. Проведення земляних робіт там неможливе через високий ризик міграції радіонуклідів в повітря та загроз для здоров’я працівників. Тому було запропоновано природоорієнтоване рішення, адаптоване до конкретної ділянки: для перекриття меліоративних систем, через які відбувається відтік води з території, буде використано дерев’яні шандори. Реалізація цього рішення запланована на 2026 рік після отримання всіх необхідних погоджень.
Посилений захист природних цінностей
Зусилля наших експертів щодо лобіювання природоохоронних питань у Білорусі продовжують приносити результати. Так, у 2021 році в межах проєкту було розроблено план управління Національним парком «Прип’ятський» — одним із найбільших об’єктів природно-заповідного фонду Білоруського Полісся. Серед іншого, план передбачав розширення території парку та збільшення зони суворої охорони. У результаті площа національного парку збільшилася на 539,59 гектара і сягнула 89 092,59 гектара. Площа заповідної зони зросла на 2 522,3 гектара й нині становить 37 % загальної території парку.
До 2022 року було підготовано наукове обґрунтування розширення заказника «Туровський луг» зі 145 до 253 гектарів. Пропозиція успішно пройшла державні процедури у 2025 році та громадські слухання, а остаточне затвердження очікується у 2026 році. Попри відносно невелику площу, ця територія має виняткове значення для водно-болотних птахів, особливо під час весняної міграції, коли тут одночасно збирається понад 200 000 особин. Великі зграї мігруючих птахів затримуються тут на кілька днів або навіть тиждень. «Туровський луг» розташований поблизу міста й зазнає антропогенного впливу, тому розширення природоохоронної території та забезпечення належного режиму захисту є критично важливими.
У березні 2025 року вийшло нове видання Червоної книги Білорусі, перелік видів якої оновлюється кожні десять років. Цього разу до нього було включено гігантську вечірницю (Nyctalus lasiopterus) завдяки науковим дослідженням проєкту до 2022 року та подальшій адвокаційній роботі. Польові дослідження підтвердили присутність цього рідкісного виду кажанів у Білоруському Поліссі, попри те що його вважали зниклим у регіоні протягом кількох десятиліть. Це відкриття стало науковою підставою для внесення виду до Червоної книги й запровадження державних заходів охорони.
Зокрема, спеціальний режим захисту місць існування передбачає заборону вирубки, видалення або пошкодження дерев із материнськими колоніями, а також заборону використання хімічних засобів захисту рослин і будь-якої господарської діяльності в період зимівлі — з 15 листопада до 15 березня.
У 2025 році в Білорусі також тривало надання охоронного статусу оселищам рідкісних видів флори й фауни на основі пропозицій, підготованих ще до 2022 року. Загалом під правову охорону було взято 278 ділянок площею 11 003,7 гектара, що охоплюють понад 40 видів рослин і тварин. Крім того, типові та рідкісні біотопи отримали правовий захист на площі 558,7 гектара. Очікується, що протягом наступних двох місяців набудуть чинності ще 211 охоронних паспортів загальною площею понад 4 500 гектарів.
Дослідження як основа для розширення мережі природоохоронних територій
Розширення природоохоронних територій є одним із найефективніших способів збереження природних ресурсів, однак цей процес має бути послідовним і науково обґрунтованим. У 2025 році ми отримали нові наукові дані, які дозволили визначити та нанести на мапу пріоритетні території для охорони й відновлення. Ці дані були отримані в результаті масштабного пасивного акустичного моніторингу, проведеного в межах проєкту у 2019–2022 роках. Уперше на Поліссі було проаналізовано поширення та активність таких малодосліджених груп, як кажани, нічні птахи, дрібні ссавці та коники справжні (комахи с родини Прямокрилих). Отриманий масив даних закладено в основу дослідження, а за допомогою статистичного моделювання було створено детальні карти прогнозованого поширення та рівнів активності досліджуваних видів на території площею 151 000 км². Аналіз показав, наскільки ці види залежать від наявної мережі заповідних територій, і виявив ділянки, потенційно важливі для збереження природи.
Паралельно на Поліссі активно впроваджуються й інші сучасні інструменти досліджень – моніторинг з використанням фотопасток. Вони використовуються на всіх восьми ключових територіях проєкту, а працівників природоохоронних установ навчали самостійно збирати та опрацьовувати ці дані. Влітку 2025 року відбулася серія тренінгів із підвищення кваліфікації персоналу ключових природоохоронних територій проєкту. 76 рейнджерів і науковців навчилися встановлювати та обслуговувати фотопастки, а також збирати, опрацьовувати й аналізувати отримані дані.
Крім того, вони пройшли навчання з використання системи SMART (Spatial Monitoring and Reporting Tools). Цей інструмент має низку переваг для моніторингу біорізноманіття та впорядкування даних. Раніше рейнджери долали значні відстані Поліссям, фіксуючи спостереження у блокнотах. Тепер, використовуючи смартфон і застосунок SMART, вони можуть фотографувати та документувати рідкісні рослини й тварин, випадки незаконної діяльності або незвичні природні явища. Система автоматично зберігає координати й вносить інформацію до центральної бази даних, доступної іншим фахівцям. Майже всі ключові території проєкту отримали нові фотопастки та сучасні захищені смартфони з установленим застосунком SMART, що значно підвищило ефективність досліджень біорізноманіття Полісся. Команда проєкту й надалі тісно співпрацює з працівниками заповідних установ природно-заповідного фонду у питаннях збору, опрацювання та аналізу даних.
Цільова підтримка для ефективної діяльності
У 2025 році заходи, профінансовані в Україні, були зосереджені на наданні цільової підтримки природоохоронним територіям з метою посилення їхньої операційної спроможності та забезпечення довгострокового збереження природи. Зокрема, було профінансовано 25 000 літрів пального для патрулювання та наукових виїздів, а також ремонт 33 транспортних засобів. Рейнджери й науковці отримали необхідне обладнання, зокрема 150 фотопасток, 100 смартфонів та інші засоби моніторингу. Також було надано сучасні засоби зв’язку для швидшої координації дій у надзвичайних ситуаціях та ефективного обміну інформацією в межах природоохоронних територій.
Важливим елементом також стало взяття на себе витрат у надзвичайних ситуаціях, що забезпечило оперативну та ефективну допомогу в критичних випадках. Серед іншого, це надання пожежного обладнання, допомога з перевезенням (доставкою) семи пожежних автомобілів, проведення термінових ремонтів у природоохоронних установах, а також закупівля й встановлення твердопаливного котла для безпечного опалення адміністративної будівлі природного заповідника “Древлянський”.
Загалом ці заходи суттєво зміцнили потенціал природоохоронних територій в Україні, зробивши вагомий внесок у збереження біорізноманіття регіону та підвищення їхньої стійкості до майбутніх викликів.
Поширення знань про цінність Полісся
Питання цінності та значення природних комплексів Полісся завжди залишається актуальним. В останні роки роль водно-болотних угідь регіону набула нового змісту в контексті повномасштабної війни. Болота нині розглядаються не лише як осередки біорізноманіття та джерело екосистемних послуг, а й як чинник національної безпеки, що створює додатковий природний бар’єр проти військового вторгнення. Повнометражний документальний фільм «Природний кордон», створений Суспільне ТВ — одним із найбільших телеканалів України, — представляє різні погляди на феномен поліських боліт. У стрічці висвітлено відновлювальні роботи, які реалізує Франкфуртське зоологічне товариство, а також життя людей Українського Полісся.
Ще одним кроком у підвищенні обізнаності про природні цінності Полісся стало створення офіційних вебсайтів для трьох природоохоронних територій, залучених до проєкту. Багато сайтів заповідних установ в Україні є застарілими або неактивними через несплачені хостинг-послуги. Ми залучили фахівців для розробки дизайну й структури сайтів відповідно до актуального брендбуку природоохоронних територій України та наперед оплатили хостинг на кілька років. У майбутньому працівники заповідних установ самостійно підтримуватимуть і оновлюватимуть свої вебресурси. Це дозволить поширювати актуальну й достовірну інформацію безпосередньо від фахівців на місцях, підвищить видимість природоохоронних територій Полісся в регіональному та національному інформаційному просторі й сприятиме уніфікації стандартів представлення заповідних установ в Україні.
Поширення знань про природні цінності та охорону природи через освітні курси також було важливою складовою роботи проєкту у 2025 році. Протягом року наші експерти підготували й провели п’ять онлайн-курсів, присвячених створенню та впровадженню екологічних стежок, методам трекінгу й моніторингу ссавців, підтримці збереження біорізноманіття поблизу заповідних територій і в сільській місцевості, біології, поведінці та екології комах, а також порятунку й поводженню з дикими тваринами. Усього в курсах взяли участь 260 осіб — працівники заповідних установ, регіональних екологічних органів, освітяни та інші зацікавлені сторони. Відгуки учасників були надзвичайно позитивними.
2025 рік став продовженням системної роботи, що триває вже кілька років. Багато досягнень цього року зробили важливий внесок у довгострокове бачення сталих, послідовних і науково обґрунтованих природоохоронних зусиль на Поліссі.
Цей проект є частиною Програми захисту природних ландшафтів, що перебувають під загрозою зникнення (Endangered Landscapes & Seascapes Programme), і фінансується з коштів фонду «Аркадія». Проект координується Франкфуртським зоологічним товариством.