Прибрати, оцінити, запобігти: боремося зі сміттям у зелених зонах системно
У межах проєкту «Полісся — дика природа без кордонів» ми розробили практичні рекомендації з прибирання, моніторингу та запобігання скупченню відходів у зелених зонах та на природних ділянках. Вони призначені для місцевих адміністрацій, природоохоронних установ, громадських організацій і всіх, кому небайдужа чистота природи. Вони допоможуть не тільки правильно організувати прибирання, а й піти далі: визначити типи, кількість і можливі джерела сміття. Це дасть змогу зробити роботу з підтримання чистоти на важливих ділянках цілеспрямованою та ефективнішою, щоб зменшити негативні наслідки забруднення для природи та місцевих мешканців. Пам'ятку з прибирання можна завантажити тут.
Як і для чого моніторити відходи
Моніторинг сміття, поєднаний із прибиранням, окрім збору даних, допомагає розвивати екологічно свідому спільноту: учасники не просто механічно збирають сміття, а й беруть участь у дослідницькому проєкті.
Регулярний моніторинг, що супроводжує прибирання, допомагає зібрати важливу інформацію про кількість і види відходів у зелених зонах і на особливо цінних природних територіях, простежити динаміку забруднення, виявити найпоширеніші види сміття, проаналізувати джерела його надходження. Ці дані допоможуть оцінити ризики, які несуть окремі види відходів для місцевих екосистем, і визначити стратегії з мінімізації забруднення природних територій. Зібрана інформація буде корисною при розробці рекомендацій для місцевих адміністрацій і землекористувачів щодо подальшої роботи з відходами.
Особливу увагу слід приділити пластиковому забрудненню. Пластик становить величезну частку відходів у всьому світі. Він негативно впливає на ріст і розвиток трав’янистих рослин, завдає шкоди тваринам, які приходять у пошуках їжі на місця звалищ. Через пластикове сміття по складному харчовому ланцюгу в організм людини можуть потрапити вкрай небезпечні токсичні речовини.
Яку ще корисну інформацію можна отримати з моніторингу?
1) Визначити місця основного скупчення сміття.
Безпосередньо для моніторингу ви можете вибрати певну площу – наприклад, 100 на 100 метрів – де ви будете проводити детальний аналіз зібраного сміття. Решту території можна оглянути (і прибрати), щоб визначити, де найбільше накопичується сміття. Найімовірніше, це будуть туристичні стоянки або човнові станції, територія біля автобусної зупинки або паркування машин, місця для пікніка. Ця інформація допоможе спланувати наступні прибирання, а також раціонально вибрати місця розміщення контейнерів для збору сміття.
2) Визначити, які саме предмети (пакування, засоби гігієни, технічне сміття тощо) становлять основну масу забруднення.
Детально вивчивши те, що вдалося зібрати, можна зробити висновок, які саме предмети та упаковка частіше стають сміттям на аналізованій території. Це допоможе визначити ефективнішу стратегію з мінімізації та роздільного збору для цієї ділянки.
Наприклад, ви помітили, що під час прибирання часто зустрічаються недопалки. Отже, замість загального заклику прибирати за собою можна більш детально розповісти про шкоду саме цього сміття. Недопалки не тільки є причиною лісових пожеж, а й завдають шкоди тваринам і рослинам, а зрештою і людям. Токсичні речовини, що містяться в недопалках, мігрують харчовим ланцюжком і потрапляють до нас на стіл разом із грибами та ягодами.
3) Визначити обсяги забруднення: скільки сміття зібрано з квадратного метра території (погонного метра, якщо йдеться про сміття вздовж дороги).
Щоб розрахувати щільність забруднення, потрібно розділити обсяг зібраного сміття на прибрану площу. Ці дані дадуть змогу порівняти забрудненість різних територій, а також допоможуть вести предметну розмову та наочно описувати масштаб проблеми під час розмови з місцевою адміністрацією чи іншими зацікавленими та відповідальними особами.
4) Визначити основні джерела (причини) забруднення.
Можливо, ця інформація найкорисніша, а її видобуток нагадує роботу детективів: за набором доказів вам потрібно визначити того, хто міг залишити гори сміття в лісі. Для цього розслідування буде корисно вивчити ширшу картину: чим займаються місцеві жителі, які туристичні об’єкти або виробничі підприємства розташовані поруч. Отримавши повнішу інформацію про тих, хто міг стати причиною забруднення, ми зможемо зрозуміти, чому вони вирішили залишити сміття в лісі. Часто це відбувається через незручне розташування майданчиків для збору сміття або їх відсутність поблизу досліджуваної території. Дані моніторингу допомагають розробити найефективнішу схему збору та вивезення відходів з ООПТ.
Як прибирати, щоб не нашкодити птахам
Уже з середини лютого в деяких видів птахів розпочинається гніздовий сезон, який може тривати до липня. Орнітологи наголошують, що будь-яке турбування в цей період є серйозним стресом для птахів. Тому під час планування прибирань особливо важливо враховувати цю обставину — передусім на територіях, де гніздяться рідкісні або занесені до Червоної книги види. Гнізда можуть розташовуватися як на деревах, так і у високій траві поблизу водойми, у кущах. Якщо ви помітили гніздо — просто кладку яєць чи гніздо з птахом, — негайно відійдіть від цього місця і не прибирайте сміття поруч із ним. Гнізда деяких птахів, наприклад, камʼянки звичайної або крижня, можуть бути і серед куп сміття, у цьому разі ділянку навколо гнізда прибирати не слід.
Відходи: краще не допустити, ніж прибирати
Щоб сміття не накопичувалося, важливо регулярно працювати з різними цільовими групами, передусім — інформувати відвідувачів особливо цінних природних територій і мешканців сусідніх громад про необхідність підтримувати чистоту. Один з інструментів такої роботи — створення та встановлення інформаційних стендів. Ось деякі рекомендації щодо їх розробки:
Стенди та плакати на тему поводження з відходами слід розміщувати на майданчиках збору сміття та поблизу них, а також у місцях скупчення людей.
Один із найважливіших посилів, які потрібно донести до цільової аудиторії, такий: «Приніс — забери із собою». Нагадування про цей принцип відвідування природних територій розміщують у зоні пропускних пунктів, поблизу туристичних стоянок і пікніків (тобто в точках потенційного скупчення відходів).
Усвідомлена поведінка відвідувачів ООПТ формується ефективніше, якщо давати інформацію про шкоду особливо небезпечних відходів окремо. Наприклад:
Уламки скла в сонячну погоду діють за принципом лупи і можуть спричинити загоряння, що переходить у лісову пожежу.
Батарейки та інші елементи живлення містять важкі метали і речовини, які отруюють ґрунт і водойми.
Важливо інформувати цільову аудиторію не лише про шкоду забруднення довкілля, а й про те, як кожен може зменшити цю шкоду. Щоб стенди були ефективними, їх слід робити лаконічними. Головне повідомлення має легко сприйматися. На кожному потрібно розміщувати одне ключове зображення, що привертає увагу. При розробці матеріалів варто враховувати рівень екологічної культури цільової аудиторії, місцеві традиції, особливості життєвого ладу в даній місцевості. Це робить просвітницькі матеріали емоційно близькими та підвищує рівень довіри до них.
Формування екологічної культури почалося порівняно недавно. Дуже важливо створювати у відвідувачів природоохоронних територій і місцевих мешканців відповідальне ставлення до довкілля, яке вони потім перенесуть у міське середовище, місця відпочинку, на роботу, у свій побут. Що відповідальніше й уважніше ми сплануємо й реалізуємо роботу з поводження з відходами та їхньої мінімізації, то надійніше ми захистимо безцінну природну спадщину від згубного впливу людської діяльності.
