Звуки дикої природи

Пілотний проєкт на Поліссі фіксує біорізноманіття, використовуючи аудіозаписи. Це новий перспективний інструмент для моніторингу біорізноманіття.

Дослідники біорізноманіття на Поліссі мають чим захоплюватися. Це чудовий куточок дикої природи за площею як пів Німеччини: болотисті ландшафти простягаються від Польщі через Україну та Білорусь до Росії. Річки природно розливаються навесні та звиваються в мозаїці боліт і заплавних лісів, луків, озер.

В інших частинах Європи такі великі суцільні біотопи суттєво поступилися місцем сільському господарству. Ці вологі болотисті ділянки важко перетинати. Поки наші колеги повільно пробираються через болота, щоб порахувати рідкісних хижих птахів, таких як підорлик великий, або встановлюють фотопастки для вивчення вовків і рисей, їх повсякчас атакують рої комарів та інших комах.

Одна з головних цілей нашої роботи на Поліссі – виявляти території, які варто охороняти. Якщо ми будемо краще розуміти, де є прогалини в охороні та де розташовані пріоритетні локації, то зможемо підтримувати й обґрунтовувати запити на розширення наявних і створення нових природоохоронних територій. Наші головні критерії – біорізноманіття та наявність суворо охоронюваних видів.

Дослідження популяції зазвичай забирає багато часу. Крім того, складнопомітні нічні тварини, як-от комахи або кажани, часто залишаються поза увагою, хоча переважно мають високий природоохоронний статус. Вивчати традиційними методами дрібних тварин, таких як кажани, гризуни та комахи, довго, витратно та клопітно. Тому на Поліссі ми звернулися до нового перспективного інструмента дослідження біорізноманіття – акустичного моніторингу. Тепер кажанів та інші види можна ідентифікувати за звуковими записами.

Акустичний датчик записує звуки природи в Національному природному парку "Прип'ять-Стохід", Полісся, Україна. Фото: Даніель Розенгрен

Два роки пасивного акустичного моніторингу

У межах нині найбільшого систематичного дослідження видового різноманіття в українському та білоруському Поліссі ми проводили так званий пасивний акустичний моніторинг протягом двох років. Реєстрували кажанів, птахів, дрібних ссавців, коників і деяких великих ссавців на площі близько 50 000 квадратних кілометрів (це як уся Словаччина). Ми записували звук упродовж 4 ночей одночасно на 500 майданчиках. Це тисячі годин звуків тварин: удень і вночі, у густих лісах і на великих болотах, в усіх напрямках у радіусі 100 метрів від записувального пристрою.

Очеретянка прудка в Національному природному парку "Прип'ять-Стохід", Полісся, Україна. Фото: Даніель Розенгрен

Shazam для звуків тварин

Нині ми маємо близько трьох мільйонів записів, на яких приблизно 500 000 звуків тварин. Щоб відфільтрувати ці звуки від шумів навколишнього середовища та виокремити їх, потрібні роки. Тому наші партнери по проєкту з Британського фонду орнітології розробили автоматичний класифікатор звуків. Подібно до застосунку Shazam, який ідентифікує музичні твори за фрагментом мелодії, новий звуковий класифікатор співвідносить записи звуків тварин з їхніми видами. Алгоритм аналізує спектрограму – візуальний образ звукозапису. Потім він шукає типові зразки за відомими параметрами та інформує про тип записаного звуку.

Так ми можемо автоматично класифікувати понад 50 видів кажанів, птахів, коників і дрібних ссавців. Контрольно перевіряємо результати вручну, за необхідності вдосконалюємо алгоритм. Використовуючи цей метод, можна одночасно записувати багато видів: від сови бородатої (Strix nebulosa) і бурозубки малої (Sorex minutus) до коників, таких як коник зелений (Tettigonia viridissima).

Цей метод обліку та моніторингу видів є неінвазивним, оскільки тварин не турбують, як у традиційних методах. Кажанів, птахів і комах не потрібно ловити сітками, а потім оглядати й ідентифікувати вручну. Ба більше: акустичний моніторинг заощаджує кошти, оскільки можна реєструвати різні групи тварин одночасно, а великі обсяги даних отримують швидше, ніж при традиційному обліку.

Основні цілі акустичного моніторингу – систематичне картування біорізноманіття Полісся; визначення біотопів, що мають особливе значення для різних видів; встановлення пріоритетних природоохоронних територій; оцінка антропогенного впливу на біорізноманіття – осушування, пожеж і будівництва доріг. Також переліки видів є основою для офіційних заявок на розширення природоохоронних територій.

Елені Вендрас, координаторка проєкту "Полісся – дика природа без кордонів"

Цей проект є частиною Програми захисту природних ландшафтів, що перебувають під загрозою зникнення (Endangered Landscapes & Seascapes Programme), і фінансується з коштів фонду «Аркадія». Проект координується Франкфуртським зоологічним товариством.

Даний запис також доступний на %s