Заповідник «Ольманські болота» розширився

3 березня 2021 року Рада Міністрів Республіки Білорусь повідомила про розширення території природного заповідника «Ольманські болота», що у білоруській частині Полісся, на 10 тисяч гектарів. Отож зараз заповідник простягається на 104 тисячі гектрів (приблизно площа Гонконгу), і захищає найбільший у Європі комплекс перехідних незайманих боліт та важливе середовище існування зникаючих видів.  Разом із природохоронними територіями через кордон з Україною вони утворюють найбільший на континенті водно-болотний комплекс. Ця територія багата вуглецем та формує частину басейну річки Прип’ять, відіграючи надважливу роль у регулюванні водного балансу однієї з останніх заповідних річок у Європі.

Дослідження на теренах заповідника підсилюють необхідність розширення його території

Рішення розширити «Ольманські болота» було прийняте зусиллями місцевих неурядових організацій, Міністерства охорони природніх ресурсів та довкілля і Національної академії наук Білорусі (НАНБ) за підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (ориг. FZS).  Як партнер АПБ-Birdlife (Білорусь) Франкфуртське зоологічне товариство ще з 2019 року тісно співпрацює з  НАНБ та Британським фондом орнітології і допомагає у спостереженнях та дослідженнях біологічного різноманіття Олманських боліт. Спільними зусиллями вони зафіксували на картах дуже цінні для збереження видів ліси та розбили декілька польових таборів, щоб визначити дерева відпочинку кажанів, гнізда птахів під загрозою зникнення та інші ключові місця біологічного різноманіття дикої природи місцевості. Також завдяки встановленим акустичним ресіверам, дослідникам вдалося записати тисячі годин звуків та ідентифікувати почутих мешканців, зокрема кажанів. Камери-пастки також використали для дослідження великих ссавців. Ця робота, як частина проєкту “Полісся – дика природа без кордонів” за фінансової підтримки Програми вразливих ландшафтів (Endangered Landscapes Programme) та британської фундації «Аркадія – благодійний фонд Лісбет Раузин і Пітера Болдвіна», допомогла ідентифікувати важливе середовище існування поза межами заповідника. Підготовчий етап для цього проекту відбувся за підтримки фонду Claus und Taslimawati Schmidt-Luprian Stiftung Vogelschutz in Feuchtgebieten, Німеччина. Трохи раніше цього року Академія наук Білорусі, опираючись на результати вищезгаданих досліджень, подала пропозицію розширення заповідника. А вже у березні цю ініціативу схвалили.

Білоруський біолог Стас Верталь вилазить на дерево, щоб високо в кроні встановити камеру-пастку для спостереження за рідкісним підорликом великим (Clanga clanga):

Важливе середовище існування для рідкісних видів

Ольманські болота – це домівка великого різноманіття видів. Великі хижаки, як-от рись євразійська та вовк євразійський, бродять тут у пошуках поживи, якою ця місцевість багата; а рідкісні птахи виховують потомство під покровом прибережних, в основному, соснових лісів. До цих місцин, які віднесені IBA програмою (з англ. BirdLife Important Bird and Biodiversity Area (IBA) – територія, що має важливе орнітологічне значення) до територій, які мають важливе значення для птахів, в літні місяці прилітають давати потомство одна з найрідкісніших співочих пташок Європи – зникаюча у світі, очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola) – та найчисельніша у країні популяція підорлика великого (Clanga clanga). Впродовж літа тисячі й інших перелітних птахів також зупиняються тут, аби відпочити та облаштувати місця для свої зимових перельотів. Серед інших вартих уваги видів, що зустрічаються на цих територіях, слід відзначити лелеку чорного (Ciconia nigra), мородунку (Xenus cinereus), сивку звичайну (Pluvialis fulva), журавля сірого (Grus grus) та сову бородату (Strix nebulosa).

Наступні кроки захисту цієї важливої спадщини

Незважаючи на те, що наші білоруські колеги вже досягли таких фантастичних результатів, вони налаштовані добитися ще вищого рівня охоронного статусу для цього особливого ландшафту. Проєкт “Полісся – дика природа без кордонів” вже готує подання на отримання для цієї транскордонної території площею 250 тисяч гектарів на Поліссі, разом з «Ольманськими болотами», статусу світової спадщини ЮНЕСКО. Природозахисники також побоюються, що рівень охорони, передбачений законодавством про “природо-заповідний фонд” може не забезпечити належного захисту цієї унікальної місцевості. Тому вони планують добиватися статусу території з найвищим рівнем захисту у країні – статусу національного природного парку – який буде краще захищати Ольманські ліси від вирубки.

Автор статті Занне Лабушаньє, координатор зв’язків з громадськістю у FZS. 

Переклала Софія Мусій