У Білорусі та Україні місцеві громади з Полісся об’єднуються, щоб добровільно захистити неймовірну природу, яку вони називають домом.

Місцеві волонтери-хранителі віддають свій час на охорону заповідного Полісся та ключових територій дикої природи. Проєкт «Полісся – дика природа без кордонів», який підтримується Програмою вразливих ландшафтів, зараз працює з 12 волонтерськими командами з України та 47 хранителями з трьох груп у Білорусі. Ініціатива відносно нова і проєкт продовжує вивчати найкращий підхід у кожній країні та відповідно адаптується.  АПБ-Birdlife в Білорусі та Українське товариство охорони птахів (ТОП) в Україні допомагають керувати цією стратегією на національному рівні.

Познайомтесь з Анастасією

Партнер проєкту AПБ-Birdlife Білорусь зараз має 47 зареєстрованих хранителей Полісся. Об’єднані у три групи, вони працюють насамперед у районах важливих для птахів (IBAs) на територіях Ольманських і Туровських боліт та Середньої Прип’яті. У 2020 році, співпрацюючи з хранителями, команда проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» організувала вісім семінарів та зустрічей з громадами для сприяння збереження природи та розроблення тематичних заходів.

Анастасія Блоцька, яка координує діяльність однієї з трьох AПБ-волонтерських груп хранителів, провела в місцевих школах понад 150 уроків з екологічного виховання в 2020 році. Вчитель фізкультури за фахом, Анастасія розробила позакласний курс для місцевих школярів під назвою «Абетка орнітології», вивчаючи птахів, зникаючі види та значення природи. Зараз курс проводиться раз на тиждень за участі трьох груп з двох початкових шкіл регіону.

Туров був домом для Анастасії та її родини протягом останніх десяти років – навіть за цей короткий час вона побачила багато змін. Анастасія особливо стурбована зменшенням кількості опадів за останні роки та наслідком цього зниження рівня води в річках та заболочених землях Полісся. Навіть її маленький син помітив, що снігопадів стає все менше з кожною зимою. Зворушена магією Полісся, зараз вона працює над сприянням його захисту в межах своєї громади;

“Я дуже хочу, щоб люди зрозуміли, що матеріальні речі не настільки важливі, як те, що дає нам природа – ми дихаємо чистим повітрям, чуєм спів птахів, шум води – ось, що цінне”.

Одним із проблемних питань є природний заказник «Ольманські болота» у Білорусі – одне з найбільших природних боліт Європи, що охоплює 100 000 гектарів. На цих територіях розмножується багато рідкісних видів, в тому числі вид, що знаходиться під загрозою зникнення – великий підорлик. Ольмани сильно постраждали від надмірного збирання ягід. Збирачі будують незаконні дороги, щоб полегшити доступ до території, додаючи комфортабельності  до своїх тимчасових таборів. Після збору врожаю землю залишають витоптаною та забрудненою великою кількістю сміття. Присутність збирачів ягід може призвести до того, що дорослі птахи великого підорлика залишають свої гнізда, кидаючи пташенят, оскільки цей вид особливо чутливий до турбування зі сторони людини.

Волонтери-хранителі відіграють значну роль в усуненні цієї загрози на Поліссі. Цього року було організовано дві експедиції, під час яких волонтери відвідували ці території та виявляли нелегальні табори, прибирали сміття. Крім того, було проведено тренінг з використання засобів картографування, включаючи геоінформаційну систему (GIS), щоб команди могли створити базу даних місць розташування таборів та результатів польових робіт. Цього року за допомогою регіональних координаторів, місцевих експертів, працівників лісового господарства та хранителей було виявлено та нанесено на карту 60 незаконних таборів збирачів ягід у заказниках «Ольманські болота» і «Старий Жаден». Карта незаконних таборів постійно оновлюється та передається відповідним державним органам.

Луки заростають

Волонтери також розчищають зарослі луки біля Турова в Білорусі. За словами орнітолога Павла Пінчука, який досліджує птахів на Туровській станції кільцювання птахів понад 20 років, кількість куликів по всій Європі демонструє тривожне зниження. Однією з причин цього є відсутність середовища розмноження для цих видів. Луки вздовж водойм, які птахи історично використовували як місця токування та гніздування, заросли і через рідкісні повені перетворюються на чагарники та зарості. Надмірно густа рослинність і нижчий рівень води також збільшують ризик виникнення пожеж на важливих оселищах птахів. Зменшуючи густу рослинність на луках та відновлюючи пасовища, необхідні для розмноження водоплавних птахів, волонтери сподіваються змінити цю тенденцію на Поліссі.

860 км на велосипеді Україною

В Україні загалом створено 12 волонтерських груп хранителей Полісся, які співпрацюють з місцевим партнером проєкту – Українським товариством охорони птахів (ТОП). Одинадцять із них складаються зі старшокласників, а одна – це група Житомирського університету. Ці природоохоронці-ентузіасти регулярно збираються для моніторингу та захисту біорізноманіття дикої природи, яку вони називають домом. Незважаючи на те, що пандемія COVID-19 перешкоджала діяльності та подій було менше ніж планувалося, цього року в Україні все-таки було досягнуто важливого прогресу.

Протягом останніх шести місяців волонтери також виявляли та розробляли екостежки, щоб ділитися природною та культурною спадщиною регіону з туристами, що відвідують Полісся. У Рівненській області вже визначено 29-кілометрову стежку, тоді як інші команди мають на меті доопрацювати ще кілька маршрутів до середини липня 2021 року. Далі волонтери та молодь із місцевих громад після певної підготовки будуть проводити відвідувачів цими стежинами.

По всьому світу молоді люди мобілізуються для боротьби за захист планети, яку вони успадкують. Їхні голоси є одними з найгучніших, що виступають за кліматичні дії. Хранителі Полісся продемонстрували, що піклуються про майбутнє свого дому та готові вкласти свій час та зусилля у те, щоб захистити цей важливий осередок дикої природи.

Зі зміною пори року на величезних заболочених землях, болотах та лісах Полісся починається міграція кількох ключових видів мігруючих птахів на південь. Полісся є однією з найбільших в Європі ділянок непорушених водно-болотних угідь та одним з найважливіших місць для перелітних птахів, зокрема куликів та водоплавних птахів. Щороку навесні в цьому районі тимчасово збираються сотні тисяч свища та брижача, а також понад 20 000 особин грицика великого.

Для того, щоб ефективно захистити біорізноманіття на Поліссі, нам потрібно краще зрозуміти, де воно зосереджене, та загрози, з якими стикається дика природа регіону. Ця зростаюча база даних визначає наші заходи щодо збереження та формує обґрунтовані рішення; сприяє виявленню територій, які потребують поліпшення охоронного статусу або їх розширення та кращих зв’язків між заповідними територіями. За покращенням знань цього регіону стоїть віддана команда експертів, яка невтомно працює в часто складних умовах, щоб допомогти захистити Полісся.

Спостереження Павла та орнітологів з Інституту зоології (Національної академії наук Білорусі) у Турові виявили зміни чисельності та різноманітності птахів у цій місцевості – інформацію, яка допомагає виявити місця існування та загрози, що вимагають термінових природоохоронних дій. Робота, що проведена в Турові, також допомагає нам краще зрозуміти потреби видів, у яких відбувається зменшення популяції. Щороку група волонтерів вирушає до Турова, щоб допомогти у кільцюванні –  чудовому прикладі місцевої спільноти, яка бере участь у захисті Полісся.

Місце для баранця великого

Саме в Турові минулого року відбулося перше мічення баранця великого в Білорусі, що відкрило рідкісну можливість зазирнути в захоплюючу картину міграції цього зникаючого виду. Прикрашені плямками та смужками баранці великі – це  кулики, які проводять теплі місяці на Поліссі, де збираються на токах для гніздування. Завдяки зусиллям Павла ці важливі місця зараз захищені охоронними зонами радіусом 300 метрів, щоб зменшити турбування птахів, але останні дані свідчать про те, що охорони лише токовищ може бути недостатньо.

Спортивне полювання також додає загрози баранцю великому, оскільки його плутають із баранцем звичайним (бекасом), який є дичиною (дозволеним для полювання видом). Поряд з науковими дослідженнями Павла з Турова, команда проекту “Полісся – дика природа без кордонів” також подала рекомендації Міністерству лісового господарства Білорусі щодо зміни умов полювання на баранця звичайного, щоб уникнути областей та сезонів, коли його можна сплутати з рідкіснішим родичем. Крім того, такі історичні загрози, як зміна водного режиму на Поліссі, спричинили зміну або знищення важливого середовища існування таких видів, як баранці. Команда проєкту “Полісся – дика природа без кордонів” також планує відновити понад 6000 гектарів боліт, що поверне до життя великі масиви важливих середовищ існування.