Нове партнерство на користь поліських водно-болотних угідь

Наші плани щодо відновлення водно-болотних угідь в Україні тепер підтримує Фонд Міхаеля Зуккова. Завдяки новому партнерству наші колеги працюють над оцінкою можливостей повторного заболочування осушених торфовищ в українській частині Полісся.

Екосистемний підхід: орієнтований на людину, дружній до природи

Заснований у 1997 році, Фонд Зуккова займається проектами охорони природи, пом’якшення наслідків зміни клімату, управління природоохоронними територіями та сталого землекористування на чотирьох континентах, що охоплюють різноманітні ландшафти. Організація має великий досвід роботи в країнах колишнього радянського союзу, зокрема в Україні.

Нещодавно команда Фонду Зуккова реалізувала 3,5-річний проект «Екосистемна адаптація до зміни клімату та регіональний розвиток через розширення функцій біосферних резерватів України». Екосистемний підхід спирається на захист, стале управління та відновлення екосистем з метою збереження або відновлення їхніх природних властивостей. У свою чергу, повністю функціональні та стійкі екосистеми надають людям життєво важливі екосистемні послуги.

Переваги екосистемного підходу були продемонстровані на практиці на трьох пілотних територіях, розташованих на заповідних територіях України. Кожна з них може похвалитись чіткими та вимірюваними результати. Наприклад, через повторне заболочення осушених боліт у заповіднику «Розточчя» там більше не виникають лісові пожежі, знизилася температура поверхні землі.

Наукові знання та польовий досвід співробітників Фонду Зуккова були узагальнені в списках запропонованих захисних заходів і діяльності для різних типів екосистем, включаючи водно-болотні угіддя. Вони можуть бути використані як орієнтири в майбутніх проектах з відновлення екосистем Полісся.

Переосмислення цінності «здорових» водно-болотних угідь

Відновлення водно-болотних угідь виходить на порядок денний в Україні з кількох причин. Заболочені території Полісся інтенсивно осушувалися переважно для сільськогосподарських потреб у 50-80-ті роки 20-го століття, що змінило гідрологічний режим усієї території. Це призвело до деградації і, як наслідок, у багатьох випадках занедбаності земель, падіння рівня ґрунтових вод, лісових пожеж і посух. Осушені та деградовані торфовища є джерелами парникових газів. Частинки, що викидаються під час таких пожеж, є небезпечним забруднювачем повітря, і в 2020 та 2021 роках Київ потрапив на перше місце серед міст із найбільшим забрудненням атмосфери».

Водночас, у своєму природному стані водно-болотні угіддя пом’якшують наслідки зміни клімату завдяки своїй здатності поглинати й утримувати вуглець. При належному функціонуванні вони захищають людей від екстремальних погодних явищ, регулюючи потік води. Водно-болотні угіддя служать «нирками ландшафтів», накопичуючи та очищаючи воду. Значення водних ресурсів Полісся для України величезне.

Ольга Денищик, наукова координаторка проектів Фонду Зуккова

«Полісся унікальне і крихке. Крім краси, біорізноманіття, культурних та історичних цінностей, воно містить стратегічні водні ресурси для Дніпра, тобто для 2/3 українців, які п’ють цю воду. Я відчуваю себе привілейованою працювати у сфері збереження та відновлення екосистем. Це найкраща робота, яку я можу уявити».

Російське вторгнення в Україну минулого року змусило українців згадати ще одну важливу роль водно-болотних угідь, неодноразово доведену в історії: майже непрохідні, непорушені торфовища та болота служать природними бар’єрами від військового вторгнення. Таким чином, відновлення осушених боліт на Поліссі, в районі північного кордону України, зміцнить природну лінію захисту. Крім того, природний гідрологічний режим водно-болотних угідь мінімізує ризик виникнення пожеж внаслідок обстрілів чи вибухів.

Перетворення бажань на плани

Зараз, коли відновлення водно-болотних угідь в Україні, дуже ймовірно, буде підтримано зацікавленими сторонами, Франкфуртське зоологічне товариство та Фонд Міхаеля Зуккова об’єднують свої знання та досвід, щоб просувати цю важливу роботу. На даний момент експерти фонду працюють над техніко-економічним обґрунтуванням потенційних об’єктів для відновлення в українській частині Полісся, в тому числі Рамсарських угідь.

Анатолій Смалійчук, кандидат географічних наук, ГІС-експерт

«На мій погляд, на Поліссі необхідно в першу чергу зберегти і відновити екосистеми торфовищ і старовікових лісів. Осушення та вирубка деревини – це шкода, які навряд чи можна повністю виправити. Але нам потрібно постаратися, інакше природні ландшафти, які ми маємо зараз, будуть втрачені назавжди. Оскільки місцева культура та звичаї тісно переплетені з природою, вони також знаходяться під загрозою деградації».

Очікується, що комплексна оцінка охоплюватиме багато аспектів – від просторових, екологічних та гідрологічних характеристик до правового статусу територій та аналізу зацікавлених сторін. Це дозволить фахівцям визначити території з найкращою перспективою для успішних проектів з відновлення, спланувати практичні заходи відновлення для кожної території і таким чином зробити наші спільні зусилля на користь поліських водно-болотних угідь максимально результативними та ефективними. 

Цей проект є частиною Програми захисту природних ландшафтів, що перебувають під загрозою зникнення (Endangered Landscapes & Seascapes Programme), і фінансується з коштів фонду «Аркадія». Проект координується Франкфуртським зоологічним товариством.

Даний запис також доступний на BLR та EN