Дослідження
Дика природа Полісся безкрая, різноманітна і багато в чому унікальна. Проте чимало її сторін досі залишаються маловивченими. Тому дослідження є важливою частиною нашого проєкту. Ми вивчаємо ландшафт Полісся у всьому його розмаїтті, популяції ключових видів і їхні місця існування. Також зосереджуємо увагу на загрозах для природи регіону та шляхах їх подолання. Наукові дані дозволяють нам спрямовувати природоохоронну діяльність і робити її більш ефективною. Вони допомагають нам лобіювати додатковий захист видів та оселищ, створення та розширення природоохоронних територій. Деякі дослідження, проведені в межах проєкту, є новаторськими для Полісся та засадничими для подальшого систематичного й послідовного вивчення цього цінного краю.
Просторові та часові відмінності в міграційних стратегіях підорлика великого Clanga clanga
Великий підорлик — мігруючий хижий птах, що перебуває під загрозою зникнення на глобальному рівні. Близько 20 % континентальної популяції гніздиться в Україні та Білорусі, а Полісся визначається високою концентрацією місць гніздування цього виду. Щороку підорлики долають тисячі кілометрів між місцями гніздування та зимівлі. Дослідження, співавторами якого є науковці проєкту, ґрунтується на даних відстеження 28 підорликів, у тому числі з Полісся. У ньому проаналізовано різні міграційні стратегії птахів, можливі загрози для них під час сезонних міграцій, а також райони зимівлі, які можуть потребувати додаткового захисту — щоб запобігти подальшому скороченню чисельності рідкісного виду.
Väli, Ü., Dombrovski, V., Maciorowski, G., Sellis, U., & Ashton‐Butt, A. (2021). Spatial and temporal differences in migration strategies among endangered European Greater Spotted Eagles Clanga clanga. Bird Conservation International, 33. https://doi.org/10.1017/s0959270921000411
Рівень води в річці, що протікає через місце гніздування, формує стан тіла баранця великого Gallinago media під час токування
Щовесни заплави поліських річок стають місцем гніздування та харчування для тисяч куликів, серед яких і великий баранець — один з небагатьох птахів, які токують. У шлюбний період фізичний стан самців залежить від наявності їжі, на яку впливає рівень води в річках під час весняної повені. Такого висновку дійшли автори роботи, проаналізувавши дані за 20 років — з 2001 до 2020 року. Дослідники підкреслюють, що природний водний режим повноводних річок є одним з факторів успіху розмноження болотних птахів, зокрема великого баранця. Природоохоронний статус птаха — перебуває на межі зникнення через скорочення популяції.
Witkowska, M., Pinchuk, P., Meissner, W., Karlionova, N., & Marynkiewicz, Z. (2022). The level of water in the river flowing through the breeding site shapes the body condition of a lekking bird—the Great Snipe Gallinago media. Journal of Ornithology, 163(2), 385–394. https://doi.org/10.1007/s10336-022-01966-5
Довгостроковий вплив ревайлдингу на видовий склад: 22 роки моніторингу хижих птахів у Чорнобильській зоні відчуження
Після катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 році прилеглі території, колись густо заселені, знелюдніли. Так на Поліссі розпочався безпрецедентний експеримент: природа почала відновлюватися і відвойовувати землі без будь-якого втручання. Автори дослідження з’ясували, що зміни, які відбуваються в ландшафті Чорнобильської зони відчуження, як-от збільшення частки лісів і водно-болотних угідь, ідуть на користь деяким рідкісним видам птахів. Наприклад, зараз це єдине місце у світі, де збільшується чисельність підорлика великого, якому загрожує зникнення.
Dombrovski, V., Zhurauliou, D., & Ashton‐Butt, A. (2022). Long‐term effects of rewilding on species composition: 22 years of raptor monitoring in the Chernobyl Exclusion Zone. Restoration Ecology, 30(8). https://doi.org/10.1111/rec.13633
Гуляючи темною стороною:Антропогенні фактори обмежують придатне для існування сірого вовка (Canis lupus) середовище на великій території, що охоплює Білорусь та Україну
Сірий вовк ніколи не був знищений на Поліссі, хоча полювання на нього ведеться весь рік. Щоб уникнути антропогенного тиску, вовки шукають притулку у віддалених і важкодоступних місцях. Дослідження, підтримане нашим проєктом, аналізує придатність середовища існування для вовків на Поліссі, співвідносячи дані про присутність вовків з показниками штучного освітлення вночі, часткою орних земель і деревного покриву. Автори виявили, що вовки уникають територій з постійною присутністю людини. Близько 26 % території Полісся придатні для проживання сірого вовка, але не всі вони зайняті видом через фрагментацію ареалу. Дослідження допомагає визначити території, які можна заповідати, щоб покращити зв’язок між основними природоохоронними територіями, що має вирішальне значення для збереження вовка.
Kudrenko, S., Vollering, J., Zedrosser, A., Selva, N., Ostapowicz, K., Fenchuk, V., Beasley, J. C., & Heurich, M. (2023). Walking on the dark side: Anthropogenic factors limit suitable habitat for gray wolf (Canis lupus) in a large natural area covering Belarus and Ukraine. Global Ecology and Conservation, 46, e02586. https://doi.org/10.1016/j.gecco.2023.e02586
Проливаємо світло на невловну рись: Оцінка щільності трьох популяцій євразійської рисі в Україні та Білорусі
Попри високу природоохоронну важливість, популяції євразійської рисі на Поліссі досі потребують вивчення. Щоб заповнити цю інформаційну прогалину, у 2020-2021 роках у регіоні було проведено масштабне дослідження з використанням фотопасток. Завдяки йому вдалося вперше провести науково обґрунтований аналіз щільності рисі на трьох природоохоронних територіях, включаючи українську Чорнобильську зону відчуження та три прилеглі природоохоронні території в білоруському Прип’ятському Поліссі. Ця робота є новаторською для Білорусі й України та засадничою для подальших досліджень місцевих популяцій євразійської рисі та їх ефективного збереження.
Palmero, S., Smith, A. F., Kudrenko, S., Gahbauer, M., Dachs, D., Weingarth‐Dachs, K., Kashpei, I., Shamovich, D., Vyshnevskiy, D., Борсук, О., Korepanova, K. D., Bashta, A., Zhuravchak, R., Fenchuk, V., & Heurich, M. (2023). Shining a light on elusive lynx: Density estimation of three Eurasian lynx populations in Ukraine and Belarus. Ecology and Evolution, 13(11). https://doi.org/10.1002/ece3.10688
Перша карта надґрунтового покриву Полісся
Перша карта рослинного покриву для всього Полісся – це інструмент, який дозволяє здійснювати динамічний моніторинг ландшафту протягом сезонів і більш тривалих періодів. Він також полегшує проведення різних екологічних аналізів, таких як динамічний моніторинг відновлення або деградації природних територій, змін у землекористуванні та аналіз інтенсивності сезонних паводків. Інструмент також може бути корисним для оцінки зв’язності ландшафтів, картографування поширення видів або розширення природоохоронних територій. Метод, реалізований авторами цієї карти, може бути адаптований для різних ландшафтів, у тому числі й за межами Полісся.
Ландшафтні пожежі та екологічне відновлення
Автори дослідження використали глобальну базу даних FRY та хмарне програмне забезпечення для аналізу 5 338 великих пожеж, що сталися на Поліссі з 2001 по 2019 рік. Вони склали карту сезонного розподілу великих пожеж, визначили екологічні та людські фактори, що впливають на розмір та виникнення пожеж, приділивши особливу увагу територіям, що мають важливе природоохоронне значення. Дослідники підкреслюють, що підтримка та відновлення природних гідрологічних режимів у цьому регіоні, насамперед зволоження деградованих торфовищ, є найефективнішим природоохоронним заходом, який захищає екосистеми, що зберігають вуглець, сприяє збереженню біорізноманіття та підвищує стійкість ландшафтів до масштабних пожеж.
Цей проект є частиною Програми захисту природних ландшафтів, що перебувають під загрозою зникнення (Endangered Landscapes & Seascapes Programme), і фінансується з коштів фонду «Аркадія». Проект координується Франкфуртським зоологічним товариством.